ВЕЛИКОМІСЬКИ́Й, а́, е́. Стос. до великого міста. Тут були зів’ялі старці і молоді парубки, дівчата і старші жінки, ціла збиранина великоміської нужди (Фр., IV, 1950, 48); Чернівці вийшли пасажирам назустріч яскравим, великоміським світлом (Вільде, Б’є восьма, 1945, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 320.