ВЕЛИКОКНЯЗІ́ВСЬКИЙ, а, е, іст. Стос. до великого князя, великого князівства. Після смерті Святослава між його синами, які княжили в різних землях древньоруської держави, спалахнула кривава боротьба за великокнязівський престол (Іст. УРСР, І, 1953, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 320.