велико́дні пісні́ — прадавні обря­дові пісні весняного циклу, що з прийняттям християнства стали виконуватися під час найбільшого християнського свята — Воскре­сіння Христового (веснянки, гаїв­ки, ґаґілки, рогульки, риндзівки); пісенно-обрядові дійства передба­чають «водіння тополі», приготу­вання та дарування писанок і кра­шанок, ігри хлопців, виготовлення ними калатал, довбеньок, гойдалок, деркачів тощо, а також різні форми поминання померлих.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 72.