Вели́ка субо́та — остання субота перед Великоднем, останній день Великого посту, шостий день Страсної седмиці (Страсного тиж­ня); за народним повір’ям, у цей день під час обходу навколо церк­ви та стояння біля західних її воріт, коли у церкві нікого немає, ангели виводять Спасителя з гробу, а святі сходять з ікон та Цілуються по­між собою — христосуються; день останнього богослужіння перед днем Воскресіння Христа, остан­нього приготування господинь до великого свята, пор. у Г. Квітки-Основ’яненка «От тобі й скарб»: «Ударили у великий дзвін до цер­ков на одіяніє… Хазяйки мотнули­ся лагодити усе на завтра; горшки постановили по печах: у однім борщ з яловичиною, у другім ка­пуста з свининою, і ще юшка з локшиною та з молодою барани­ною, печений гусак годований з подлевою та на закуску молошна каша».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 69.