ВЕЛЕЛЮ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до велелю́дний. Чи в тиші, чи серед гамору та велелюдності — скрізь була одна дівчина, одна ця гнучка, бідна, тиха дівчина (Вовчок, Вибр., 1946, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 317.