ВЕГЕТАРІА́НЕЦЬ, нця, ч. Людина, яка не вживає м’яса і харчується тільки рослинною й молочною їжею; послідовник, прихильник вегетаріанства. Ігнатовський, безперечно, був вегетаріанець (Збан., Єдина, 1959, 105); — Ти хочеш, щоб я наздогнав Америку по м’ясу та молоку, а сам вегетаріанцем став? (Колг. Укр., 12, 1957, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 314.