ВЕГЕ́РЯ, і, ж., діал. Вид танцю. Підтикався та й давай вегері скакати перед громадою (Кв.-Осн., II, 1956, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 314.