ВДОСКОНА́ЛЕНИЙ, ВДОСКОНА́ЛЕНІСТЬ, ВДОСКОНА́ЛЕННЯ, ВДОСКОНА́ЛИТИ, ВДОСКОНА́ЛИТИСЯ, ВДОСКОНА́ЛЮВАННЯ, ВДОСКОНА́ЛЮВАТИ, ВДОСКОНА́ЛЮВАТИСЯ, ВДОСКОНА́ЛЮВАЧ, ВДОСКОНА́ЛЮВАЧКА див. удоскона́лений, удоскона́леність і т. д.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 313.