ВДЕ́НІШНІЙ (УДЕ́НІШНІЙ), я, є, діал. Денний. Саїд на правах господаря не спав, хоч і говорив, що вденішній сон.. він особливо полюбляє (Ле, Міжгір’я, 1953, 344).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 310.