ВГОРО́ДЖУВАТИСЯ (УГОРО́ДЖУВАТИСЯ), ується, недок., ВГОРОДИ́ТИСЯ (УГОРОДИ́ТИСЯ), о́диться, док. Входити, врізатися кінцем, переважно гострим, у що-небудь. І він штовхнув мене в плече. Ніж, що був у мене в руці, через цей штурханець не потрапив куди треба і вгородився просто мені в руку (Гр., І, 1963, 293).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 308.