Про УКРЛІТ.ORG

вбачатися

ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ), а́ється, недок., ВБА́ЧИТИСЯ (УБА́ЧИТИСЯ), иться, док. 1. розм. Бути приступним зору, бути видним. У його за плечима вбачалася маленька торбочка з сухарцями (Вовчок, І, 1955, 332); Тут [серед натовпу] вбачалася й руда та порвана свитка, й білий, виложений шнуром кобеняк, і кармазиновий запорізький жупан (Стар., Облога.., 1961, 5).

2. Здаватися, сприйматися якимсь. [Катря:] Правдиво ж, мабуть, кажуть, що якими б рідними не вбачались свекор та свекруха, а нарешті невістка їм все-таки чужа… (Кроп., IV, 1959, 23).

3. Привиджуватися, поставати в уяві, у сні. Часом уві сні вбачалося йому, що соцький приніс так довго очікувану бомагу (Коцюб., І, 1955, 117); Брати вбачилися [Галі] з якимись сяющими обличчями (Вовчок, І, 1955, 314).

4. діал. Мати побачення; бачитися. Ми крадькома вбачалися (Барв., Опов.., 1902, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 299.

вгору