ВАТЕРЛІ́НІЯ, ї, ж., мор. Лінія вздовж борту судна, яка вказує на межу занурення судна у воду при нормальному його навантаженні. І коли перевантажена галера ховала в кучугурах хвиль червоний бакан ватерлінії, — похід на мить зупинявся (Тулуб, Людолови, II, 1957, 288); Величезний, в десять тисяч тонн місткістю, він [корабель] сидів у воді набагато нижче ватерлінії (Ткач, Крута хвиля, 1956, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 297.