ВАРІЯ́Т, а, ч., діал. Божевільна людина. — Варіят! — крикнув староста й утік до сусідньої кімнати (Март., Тв., 1954, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 293.