ВА́РТНИ́Й, ва́ртна́, ва́ртне́, діал. Вартий (у 1, 3 знач.).

Ва́ртні́ папе́ри — цінні папери. Вартні папери були.. в порядку (Коб., III, 1956, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 295.

Вартний, а, е.

1) Цѣнный. Рк. Левиц. Уман. IV. 192.

2) Достойный. Цей чоловік вартний. Рк. Левиц.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 128.