ВАРЕ́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до варе́ння. — Вареннячко пробуй, сама недавно зварила, — пригощала вона хлопця (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 152).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 292.