ВА́ПНА, и, ж., розм. Те саме, що вапно́. Стіни були чисто вимазані вапною (Н.-Лев., III, 1956, 230); Ось кучугура цегли, глини, вапни (Мирний, І, 1954, 251).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 290.

Вапна, ни, ж. и вапно, на, с. Известь. Вас. 169, 157.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 125.