ВАНІЛІ́Н, у, ч. Білий кристалічний порошок з запахом ванілі, який одержують штучно, хімічним шляхом. Ароматизувати тісто можна ваніліном (Укр. страви, 1957, 320).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 289.