ВАНТАЖОПОТІ́К, то́ку, ч., ек. Рух вантажів по шляхах сполучення за певний час. Волга несе на собі великі вантажопотоки сировини, палива, будівельних матеріалів (Ек. геогр. СРСР, 1957, 177).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 290.