ВАНТАЖООДЕ́РЖУВАЧ, а, ч. Той, на чиє ім’я адресований вантаж. Вантажі в контейнерах, що прибули за справними пломбами, видаються вантажоодержувачам без перевірки їх ваги та вмісту (Рад. право, 2, 1960, 117).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 290.