ВА́ННОЧКА, и, ж. Зменш. до ва́нна 1, 4. Перед очима в мене встала його хата, закидана ванночками, кліше, об’єктивами, фотографіями (Коцюб., І, 1955, 253); Хребетних тварин препарують на дошці, спеціально призначеній для цього, а безхребетних — в чотирикутній ванночці (Вигот. чучел.., 1956, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 289.