ВАНДРІВНИ́Й, а́, е́, діал. Мандрівний. Вандрівний чоловік.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 289.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ВАНДРІВНИ́Й, а́, е́, діал. Мандрівний. Вандрівний чоловік.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 289.
Вандрівний, а, е. = Мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує…. Фр. Пр. 136.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 125.