ВАНА́ДІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, твердий метал сірого кольору, що використовується при виготовленні високосортної сталі. У керченських рудах є шкідлива домішка — миш’як, — і дуже цінний і дорогий метал — ванадій (Чорна метал. Укр.., 1957, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 288.