ВАЛІ́ЗКА, и, ж. Зменш. до валі́за. Занадто вже зряджає його жінка — білизну в валізку вкладає (Головко, І, 1957, 328); [Шелест:] Що за чорт. Якийсь чемоданчик… (Виймає з шафи маленьку валізку) (Коч., II, 1956, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 285.