ВАЛАШО́К, шка́, ч., діал. Зменш. до ва́лах; молодий валах. Вже випито першу чарку, і молодий, відварений по чабанському способу, валашок парує в мисках (Гончар, Тронка, 1963, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 283.

Валашок, шка, м.

1) Ум. отъ валах.

2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці. Залюбовск.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 123.