ВАЛАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. 1. Каструвати. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики (Сл. Гр.).

2. Обрізувати кінці бадилля кавунів (щоб воно не розросталося). Кавуни валашають (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 283.

Валашати, шаю, єш, гл.

1) Оскоплять, выхолощивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики. О. 1862. V. Кух. 33.

2) Обрѣзывать концы ботвы арбузовъ, чтобы она разросталась въ ширину. Кавуни валашають. Лебед. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 123.