ВАГОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до вага́ 1. Вагова категорія; Який підлягає зважуванню (прп продажу і т. ін.). Надходять кекси в продаж штучними (вагою від 75 до 300 г) І ваговими (вагою від 1 до 3 кг) (Укр. страви, 1957, 343).

2. Стос. до ваги (в 5 знач.). Вагове господарство; // Признач. для виробництва ваги (в 5 знач.). На Київському ваговому заводі ім. Дзержинського виготовляється устаткування для автоматичних бетонних заводів (Наука.., 8, 1956, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 275.

Ваговий, а, е.

1) Продающійся на вѣсъ. Одібрав він миску слив вагових. Мкр. II. 31. Сталась йому причина — вагова сіль прибила. Рудч. Чп. 169. Сіно вагове.

2) Вѣсовой.

3) Ваговий дрюк, дрючок. Шесть для поднятія воза при подмазкѣ колесъ. Чуб. VII. 404.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 121.