ВА́ГИ, ваг., мн., рідко. Те саме, що вага́ 5. На піддашші біля комори — ваги (Головко, II, 1957, 30); Автомашина з кукурудзою після зважування на автоматичних двадцятитонних вагах під’їжджає до приймального бункера (Колг. Укр., 4, 1957, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 274.