В’Ї́ЗДИТИ див. уї́здити.

В’ЇЗДИ́ТИ див. в’їжджа́ти ¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 695.