В’Я́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Властивість за знач. в’я́лий 2; млявість. Але в любовних сценах я, як завжди, впадав у в’ялість, жіночність та сентиментальність (Моє життя в мист., 1955, 155).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 799.