В’Я́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до в’яли́ти 1; // у знач. прикм. Вигот. в’яленням. М’ясо мідій вживають як їжу у сирому, вареному, сушеному, в’яленому і консервованому вигляді (Наука.., 2, 1958, 19); На менших тарілочках лежала кришена в’ялена, карбована та копчена риба (Досв., Гюлле, 1961, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 798.