В’Я́ЗАНКА, и, ж. Те саме, що в’я́зка 1. Десять раз вона переносила з місця на місце, з одної хати у другу, якусь чималу в’язанку всякого ганчір’я (Мирний, IV, 1955, 192); — А це що за квіти? — запитав Костуньо, подаючи їй в’язанку синьо-жовтих квітів (Кобр., Вибр., 1954, 156); По дорозі до своїх Данько купив.. кілька в’язанок бубликів (Гончар, Таврія.., 1957, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 796.