В’ЮНО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до в’юн 1. Покуштував в’юнового сала (Сл. Гр.).
2. у знач. ім. в’юно́ві, вих, мн. Родина в’юноподібних риб.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 795.