Бісовський, а, е.

1) Дьявольскій, бѣсовскій. Сила бісовська і та одступаєть. Чуб. І. 164.

2) Употребл. какъ эпитетъ бранный: бісовська мати, бісовська дочка. Як побачив я твою бісовську гагару, то вона мені здалась страшніш од самісенького чорта. Стор. II. 76.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 69.