Про УКРЛІТ.ORG

бісерний

БІ́СЕРНИЙ, а, е. Прикм. до бі́сер. Єдиний разочок бісерного намистечка неначе відмежовував покаті плечі мальовничою рискою (Ле, Право.., 1957, 11); * Образно. На широких чорних бровах його Тоня помітила бісерні краплини поту (Донч., II, 1956, 277); // Оздоблений бісером. Анеля.. обклалася бісерними подушечками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 10).

◊ Бі́серний по́черк — дуже дрібний, рівний почерк. Учителька довгенько-таки вчитувалася в бісерний почерк студента (Ле, В снопі.., 1960, 365).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 189.

вгору