БІЛЬЯ́РДНИЙ, а, е.

1. Прикм. до білья́рд. Він був абсолютний профан у складній теорії більярдного грання (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 64).

2. у знач. ім. білья́рдна, ної, ж. Приміщення, призначене для гри в більярд. Тишу більярдної порушував тільки шелест слонової кістки по зеленому полі та зрідка грюк кулі (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 63).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 187.