БІ́ЛЬШИЙ, а, е. Вищ. ст. до вели́кий (при порівнянні — з прийм. від, за або спол. ніж). Страх більший від переполоху (Номис, 1864, № 4400); Мишва таку приміту знає: У кого довший хвіст — той розум більший має (Гл., Вибр., 1957, 90); Брянський бачив, що сьогодні бійці з більшим нетерпінням, ніж будь-коли, чекали бою (Гончар, І, 1954, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 186.

Більший, а, е. Сравн. ст. отъ прил. великий.

1) Бо́льшій. Мабудь Господь так світ создав, що менший там не втне, де більший геть то зможе. Греб. 381. Він (дощ) ще більший піде. Чуб. ІІІ. 107.

2) Старшій. Більший брат; більша сестра. Шейк. Ум. Більшенький. Більшенький шматочок. Гліб. Діточки…. которе орішками пересипає, а більшенькі новими чобітками рипають. МВ. І. 48.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 68.