БІЛОШКІ́РИЙ, а, е. Який має білу (не кольорову) шкіру. І чорношкірі, і білошкірі, і французи, і греки — всі на них [карателів] (Гончар, Таврія.., 1957, 312).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 185.