БІЛОКРІ́ВЦІ, ів, мн. (одн. білокрі́вець, вця, ч.), біол. Білі кров’яні тільця; протилежне червонокрівці.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 184.