БІЛОГВАРДІ́ЙЩИНА, и, ж., збірн., зневажл. Білогвардійці, контрреволюціонери. — Не таємниця, що контрреволюція узбецька з’єднується з білогвардійщиною російською, з петлюрівщиною українською (Ле, Міжгір’я, 1953, 524); Ватажки білогвардійщини збирали на Україні контрреволюційні сили для повалення Радянської влади в Росії (Іст. УРСР, II, 1957, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 183.