Білик, ка, м.

1) Стальной двуручный рѣзецъ для очистки кожъ. Сумск. у.

2) Самецъ бѣлки.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 65.