БІЛА́Н, а́, ч. Шкідник садових і городніх культур — білий метелик з чорними жилками або плямами на крильцях. Капустяний білан, як і білан жилкуватий, добре відомий кожному. Це — білий метелик, і на крилах у нього не чорні жилки, а чорні плями (Шкідн. поля.., 1949, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 180.

Білан, на, м.

1) Блондинъ. Білан який з тебе, хлопче. Зміев. у.

2) Названіе бѣлаго вола, собаки и пр.

3) Бѣлый хлѣбъ? А ну лишім, люде добрі, горілочку пити, бо будемо в Бовцатулі білани кочіти. Гол. ІІІ. 224. Ум. Біланчик.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 64.