БІДО́НЧИК, а, ч. Зменш. до бідо́н. Із цієї майстерні Варвара листівки приносила, в подвійному дні бідончика на молоко (Кучер, Чорноморці, 1956, 558).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 178.