БІДОЛА́ШКА, и, ч. і ж. Пестл. до бідола́ха. А тепер Ївгу бідолашку прохала — допомогти мені кругом хату.. обмазати (Барв., Опов.., 1902, 249); А мені — серце крається, коли дивлюся на тих бідолашок (Вільде, Сестри.., 1958, 457).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 178.