БІДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати бідним, біднішим; протилежне багатіти. Села бідні і бідніють що раз, то дужче, бо й там орендарі та другі п’явки не сплять (Фр., I, 1955, 125).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 177.