БІДНЯ́ЦТВО, а, с., збірн. Бідняки, незаможники; біднота. — По цій стежці я зможу дійти далеко-далеко, аж до самого Леніна! — А що ж, — хитнув головою Кузь, — як разом ітимеш з бідняцтвом, то й дійдеш (Тич., І, 1957, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 178.