БІДНЯ́ТОЧКО, а, с. Пестл. до бідня́тко. [Журейко:] Голубко люба! Зіронька ясна! О, як же я стужився за тобою. Бідняточко, в землі отій чужій! (Коч., III, 1956, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 178.