Про УКРЛІТ.ORG

біднятко

БІДНЯ́ТКО, а, с., пестл. Бідолаха, бідняжка. Я пообіцяла принести їй викройку наймоднішого фасону.., біднятко мусило подякувати (Л. Укр., III, 1952, 707); Недовго жила її від грудей відлучена дитина; біднятко зниділо, мов поросло мохом, та й навіки заснуло (Кобр., Вибр., 1954, 86).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 178.

вгору