БІДКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко. Те саме, що бі́дкатися. — А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 177.

Бідкуватися, куюся, єшся, гл. = Бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 62.