БІДКУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. бідкува́тися. Однак Ядзя, розчулена бідкуванням Лукинихи, не пожалкувала труду. І дійсно, їй вдалось знайти три порошки хініну (Кобр., Вибр., 1954, 104).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 177.