БІБЛІОТЕ́КАРКА, и, ж. Жін. до бібліоте́кар. Сербин був син міської бібліотекарки (Смолич, І, 1947, 32); Марія картає себе: "Колись ти була бібліотекаркою в полку.. А зараз… Ким ти стала?" (Руд., Остання шабля, 1959, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 173.